"Коректурні таблиці як стимул пізнавальної активності дітей"

 

 К  Коректурні таблиці як засіб стимулювання креативності дітей

 

Креативність як здатність і, прагнення до творчої діяльності, прояву фантазії, вигадки, уяви науковці справедливо відносять до базових якостей особистості, оскільки саме вона визначає життєву позицію, спрямованість і характер дій людини незалежно від їх предметного змісту. Креативність людини будь-якого віку полягає в здатності виявляти свою неповторність, у схильності до творчості, прагненні й готовності діяти, а отже дає змогу робити відкриття, знаходити оригінальні рішення, виявляти винахідництво і раціоналізаторство. Креативна людина відчуває жагу до самого процесу творення, переживає у творчості глибокі почуття, смак долання труднощів.

В основі креативності лежить уміння нестандартно і широко мислити, без стереотипів і обмежень. Бо якщо людина мислить стандартно, то принципово нового і цікавого вона не створить. Щоразу, коли ми приймаємо якесь рішення в житті, ми спочатку розмірковуємо. Якщо ж наше мислення «зашорене», то рішення може бути не найвдалішим.

 

Креативні можливості дошкільного дитинства

 

Дитинство, передусім дошкільне, — єдиний період життя, коли творчість може стати універсальним і природним способом буття людини. Численні наукові дослідження різних часів свідчать про необмежені креативні можливості дошкільного дитинства, тому провідним завданням дорослих є створення сприятливих умов стимулювання і спрямування розвитку особистості у цей період.

На етапі дошкільного дитинства про креативність дитини свідчать:

•        уміння ставити незвичайні запитання;

•        здатність самостійно оригінально відповідати;

•        намагання й уміння відійти від шаблону, зробити по-іншому, покладаючись на свій життєвий досвід;

•        сміливість у використанні нових можливостей.  

 

Розвиток креативності як базової якості, інтелектуальної та мовленнєвої креативності особистості дошкільника потребує широкого життєвого простору, включення в різні види діяльності, достатньої свободи дій. Водночас, щоб цей простір не виявився пустопорожнім для розвитку дитини, необхідна доцільна, помірна участь дорослого. Адже нерідко ми можемо спостерігати безпорадного й знудженого малюка серед купи іграшок і предметів. Він не знає, що з цим усім можна робити. Натомість креативна дитина може тривалий час зацікавлено діяти з тим самим предметом, відкриваючи для себе його нові грані та можливості для використання. Але потрібна не просто присутність дорослого, а розумне і терпляче керівництво творчими пошуками, спробами дитини, вміння взаємодіяти, не підміняючи й не випереджаючи дитячу допитливість, а лише спрямовуючи та підтримуючи її.  Адже в обмеженому полі жорсткого керівництва й контролю креативність і пізнавальна активність не мають шансу розвинутися.

Важливою умовою організації творчої взаємодії дорослих і дітей у пізнавальній діяльності є пробудження спільного інформаційно-ігрового інтересу в процесі застосування будь-якого ефективного розвивального засобу — книги, набору картинок або сюжетної картини, багатофункціонального обладнання тощо. До таких засобів пропонуємо віднести і коректурні таблиці.

 

 

Коректурні таблиці:

вимоги та можливості застосування

 

В історії дидактики науковці і практики неодноразово зверталися до різноманітного використання предметних картинок, зокрема й у вигляді таблиць. Цікавий досвід застосування коректурних таблиць накопичено й описано логопедами і дефектологами дошкільних закладів, а в початковій освіті — грузинським педагогом-новатором Шалвою Амонашвілі. Саме тому ми вирішили не зупинятися на надзвичайному навчально-розвивальному ефекті цього дидактичного засобу, а лише ознайомити вас з міркуваннями щодо можливостей оптимізації освітньої роботи на основі коректурних таблиць, а надалі — представити досвід роботи педагогічних колективів дошкільних навчальних закладів Донеччини і Луганщини. На нашу думку, в практиці роботи дошкільних навчальних закладів коректурні таблиці й досі застосовують безсистемно, тоді як у ситуації створення дидактико-методичного супроводу для розвивальної роботи в освітньому середовищі дошкільних навчальних закладів вони могли б стати одним з ключових засобів збагачення пізнавального досвіду дошкільників.

Коректурні таблиці — це інформаційно-ігрове поле з різною кількістю клітинок (від 9 до 25), заповнених предметними картинками (цифрами або буквами; цифрами і буквами; символами чи знаками, геометричними фігурами). Картинки добирають за змістом тематично. Тематична палітра коректурних таблиць може бути досить широкою. Вона майже не змінюється в різних вікових групах, розширюється лише змістове наповнення та урізноманітнюються зв'язки між елементами теми.

 

Скажімо, тема «Осінь» для молодших дошкільників представлена коректурними таблицями з підтем: ознаки осені, осінній одяг, урожай. А для старших дошкільників тему «Осінь» розширено ще й такими підтемами, як-от: осінні роботи, підготовка тварин до зими тощо.

 

Доцільно кожну клітинку коректурної таблиці пронумерувати і підписати друкованим шрифтом — це значно розширить розвивальні можливості використання таких таблиць: мимовільно малюки запам'ятовуватимуть цифри і образ друкованого слова. Без особливих зусиль, завдяки регулярному використанню коректурних таблиць, діти привчаються запам'ятовувати, так би мовити, «зчитувати» зоровий образ надрукованого слова, зіставляти його з буквеним виразом, що у майбутньому забезпечить оптимальну техніку читання, яка базується на впізнаванні засвоєних раніше друкованих слів. Крім того, це дає змогу використовувати коректурні таблиці не лише для реалізації пізнавальних, інтелектуальних, мовно-мовленнєвих (фонетичних, лексичних, граматичних, мовленнєвотворчих) завдань, а й для вправляння дітей у математичних уміннях (порахувати, встановити послідовність, порівняти, визначити форму, дібрати предмет-замісник тощо), закріплення орієнтування в просторі («перед», «між», «вище», «нижче», «за» тощо), розвитку уваги та спостережливості дошкільників. Можливо, це і пояснює саму назву «коректурна таблиця» — таблиця, яка дає змогу коригувати наше сприйняття об'єктів і явищ дійсності: щоразу ті самі об'єкти і явища можна розглядати в новому ракурсі, під іншим кутом зору, звертати увагу на їхні характерні особливості.

Коректурна таблиця є засобом розвитку творчості також у дорослих — батьків, вихователів і навіть педагогічних колективів, які щоразу можуть знаходити нові педагогічні смисли у її використанні: вигадувати нові завдання, встановлювати нові закономірності та зв'язки між елементами таблиці. Тож створюється своєрідна інформаційно-інтелектуальна гра — розгорнута в часі і не обмежена в плані її просторового використання.

Коректурні таблиці, як і будь-які інші творчі ігри, можна використовувати в різних форматах життєдіяльності дітей — не лише у спільній партнерській діяльності з дорослими, а й під час спеціально організованої освітньої діяльності:

  • на початку заняття — як засіб активізації психічних процесів і включення дітей у навчально-пізнавальну діяльність;
  • в основній частині заняття — для уточнення знань і розширення інформаційно-пізнавального кола уявлень дошкільників, унаочнення процесу встановлення причинно-наслідкових зв'язків між об'єктами та явищами дійсності тощо.

Поза межами організованого навчання коректурні таблиці можна застосовувати як своєрідну інтелектуальну гру, в якій діти змагатимуться поодинці або командами на швидкість реакції, точність і широту сприйняття, багатший словник тощо. Головне, що забезпечує успіх їх використання, — живий інтерес дітей, радість відкриття, допитливість, мовленнєва ініціативність, задоволення від відчуття своєї інтелектуальної спроможності, які дорослий має підтримувати, ретельно оберігаючи в процесі роботи з коректурною таблицею її пізнавально-ігровий статус. Будь-який примус, тиск, різкість, формалізм з боку дорослого можуть згасити емоційний відгук дітей на інтелектуальну гру й істотно знизити її результативність. Кількість учасників такої інтелектуальної гри не обмежується. Організувати гру можна як з однією дитиною, так і з групою дітей: у будь-якому разі кожна дитина виконує завдання індивідуально. А організація групових ігор сприяє розвитку товариських партнерських стосунків між дітьми.

 

 

Рекомендації щодо виготовлення коректурних таблиць

 

Коректурні таблиці матимуть розвивальний ефект, якщо дотримуватися певних правил при їх виготовленні та використанні. Незалежно від формату таблиці, картинки обов'язково мають бути предметними, щоб забезпечити ясність і чіткість сприйняття: слухового (завдання чи запитання дорослого) і зорового (пошуку й знаходження відповіді на запитання чи розв'язання завдання в таблиці)

 

Так, у таблиці «Йдемо до школи» зображення олівця в руці може зробити запитання до картинки некоректним. Наприклад, на запитання «Яке письмове приладдя використовують учні? » очікувана відповідь — «Олівець». Але дитина бачить ще й зображення руки, що заважає сприйняттю олівця як окремого предмета. Тож правильно використовувати чітке ізольоване зображення олівця. Картинки мають бути достатньо великими, реальними, щоб дитина могла їх легко впізнати, бажано однотипними (малюнки, фотографії, схематичні зображення тощо) для полегшення їх сприйняття дітьми і дотримання естетичних вимог. Можливий варіант виготовлення коректурних таблиць з контурними зображеннями, що дає змогу використовувати завдання і на розфарбування.

 

Кількість картинок у коректурній таблиці для використання в молодшій групі має становити від 9 до 12, максимально — 16 картинок; у старшій — 20 - 25 картинок. Що менші діти, то більш очевидними мають бути зв'язки між предметами як тематичним угрупуванням.

Картинки слід добирати, не просто групуючи зображення предметів за видовою ознакою, а так, щоб стимулювати розумову діяльність дітей, активізувати психічні процеси: сприйняття, увагу, уяву, пам'ять, мовлення, мислительні операції тощо.

Наприклад, до коректурної таблиці «Квіти» потрібно дібрати не лише картинки із зображеннями ромашки, тюльпана, кульбаби і ще 13 різних квітів, до того ж такі, щоб під час роботи з цією таблицею можна було охопити різноманітні й різнорівневі зв'язки квітів як угрупування з іншими елементами буття. Тому при доборі картинок для цієї тематичної таблиці варто враховувати такі аспекти:

 

  • умови та місце зростання квітів;
  • час цвітіння;
  • способи використання;
  • сезонна, святкова «приналежність», якщо така є;
  • однорічні чи багаторічні квіти;
  • декоративні квіти чи дикорослі;
  • які комахи, птахи запилюють квіти та використовують їх для своїх потреб;
  • люди яких професій доглядають за цими квітами;
  • можливість класифікувати квіти за різними ознаками (колір, форма, розмір, аромат) тощо.

Тож під час застосування коректурної таблиці «Квіти» ми маємо змогу не лише закріпити й розширити уявлення про квіти, речі, дії та явища, пов'язані з ними, а й забезпечити формування системного бачення квітки як елемента природного й людського світу в різноманітних її взаємозв'язках.

 

 

Рекомендації щодо роботи

з коректурними таблицями

 

Існують декілька варіантів роботи з таблицями:

  • дорослий оголошує запитання або завдання, діти виконують його, пояснюють свої дії; дорослий може прокоментувати відповідь, судження (надати додаткову інформацію, оцінити виконання, уточнити деякі факти тощо). Основне завдання — завдяки уважному слуховому сприйняттю і зосередженому розгляданню таблиці знайти правильну відповідь і назвати правильне слово (слова);
  • запитання чи завдання представлені на картках за допомогою символічних знаків, які діти мають самостійно «прочитати». Дати відповідь на запитання чи виконати завдання діти мають, використовуючи спеціальні фішки (геометричні фігури, дрібні предмети, якими діти накривають картинки-відповіді), а потім прокоментувати результат виконання завдання. Суть розумових дій полягає в тому, щоб не лише знайти в таблиці правильну відповідь, а й виконати додаткові завдання — накрити, розфарбувати, порахувати, зіставити зі схемою, моделлю, символом тощо;
  • діти працюють з розлінованою, але незаповненою коректурною таблицею-рамкою і набором предметних картинок-карток, заповнюючи клітинки згідно з усними завданнями дорослого або символічними вказівками на форму (колір, букву, число, величину тощо). Такі завдання розвивають здатність орієнтуватися в таблиці, вправляють у розумінні й правильному вживанні прийменників («між», «за», «перед», «під» тощо), просторових прислівників («вище», «нижче», «справа», «зліва») і прикметників (червоний, круглий, великий тощо). Запитання і завдання (вправи), більшість з яких ми спеціально розробили для запропонованих коректурних таблиць, передбачають не єдину, а множинну, багатоваріантну відповідь, що спонукає дітей до активного сприйняття зображень, неординарного розв'язання завдання, заохочує їх до участі в інформаційній грі за змістом таблиці.

Скажімо, до таблиці «Йдемо до школи» можна запропонувати         дітям з 20 картинок обрати та назвати:

  • предмети, які складають у пенал;
  • предмети, назви яких починаються з певного звуку; мають певну кількість складів;
  • предмети, що довші за якийсь предмет;
  • предмети, які потрібні на уроці малювання;
  • предмети, яким не місце на уроці читання тощо.

Щоб не втомити дітей потоком запитань, дорослий може сформулювати окремі з них у вигляді завдань:

•  серед кількох предметів знайти зайвий;

•  продовжити речення, що починається з певного слова з таблиці;

•  назвати одним словом низку предметів, зображених у таблиці;

•  визначити «сусідів» вказаної картинки;

•  встановити закономірну послідовність за певною ознакою (скажімо, вказати найважчий предмет з трьох названих);

•  скласти історію за названими картинками тощо.

Є й інші вимоги щодо організації пізнавальної гри на основі таблиці. Йдеться передусім про характер, спрямованість запитань, завдань, вправ, ігор, які педагог може запропонувати дітям. Для посилення розвивального ефекту треба добирати запитання, які спонукають дитину не лише констатувати очевидний факт («Покажи, де зайчик», «Знайди, які предмети мають круглу форму», «Скільки птахів на картині?» тощо), а відшукувати правильну відповідь, аналітично «перебираючи» очима численні варіанти.

Так, під час роботи над коректурною таблицею «У світі казок» діти знаходять відповіді на такі запитання:

•        Які речі ми можемо побачити лише в казках?

•        Які звичайні речі у казках перетворюються на чарівні?

•        Які з цих героїв добрі (злі) ?

•        На що або на кого можуть перетворитися казкові речі чи герої?

Виконують такі завдання:

•        назвати казкового героя, який «оселився» —

-        між Буратіно та Мийдодіром;

-        над Попелюшкою;

-        праворуч від Колобка.

Виконання завдань такого типу потребує від дітей не стільки розмірковувань, скільки швидкості реакції, уважності. Проявлена під час виконання завдання кмітливість приносить надзвичайне інтелектуальне задоволення і в командному, і в індивідуальному «заліку».

 

 

Використання коректурних таблиць на заняттях

 

Як ми вже зазначали, коректурні таблиці можуть бути ефективним засобом «включення» дітей у заняття, тобто педагоги можуть використовувати їх на початку заняття як демонстраційний засіб.

Це дає змогу не лише активізувати пізнавальні процеси, а й наблизити дітей до тематичного кола питань, над яким працює група. Так, у процесі проживання теми «Мандрівники» доречно використати коректурну таблицю «Транспорт», яка може стати опорою при закріпленні й уточненні знань дітей, при моделюванні проблемної ситуації або виконанні мовленнєво-творчого завдання.

Під час проведення основної частини заняття, об'єднавши дітей у невеличкі підгрупи, можна запропонувати їм менші за розміром таблиці. До того ж завдання, якщо воно єдине для всіх, діти можуть розв'язувати командно. У цьому випадку команди змагатимуться, хто краще виконає завдання. Можна також, щоб кожна команда одержала різні за змістом завдання. При цьому пояснення представників кожної команди щодо одержано-го завдання та його виконання є саме по собі цінним способом удосконалення зв'язного мовлення дошкільників.

Ігри на основі коректурних таблиць цікаві і різноманітні. Зауважимо, що до видання готується методичний посібник «КІТ» — калейдоскоп інформаційно-ігрової творчості, в якому, крім детально описаної технології, представлено добірку розроблених завдань, ігор і вправ до складених коректурних таблиць.

 

Завдання та організація роботи з коректурними таблицями

З огляду на конкретність мислення старших дошкільників та нестійкість їхньої уваги, ключову організаційну роль у роботі з коректурними таблицями виконує дорослий. Він ставить запитання або формулює завдання, а діти виконують їх, пояснюючи свої дії. Вихователь за потреби коментує дії дітей, оцінює їх, надає дітям додаткову інформацію, уточнення тощо.

Під час роботи з коректурними таблицями основними завданнями для дітей є такі:

•  знайти правильну відповідь;

•  назвати потрібне слово/слова;

•  пояснити свої дії;

•  висловити власну думку.

Під час виконання цих завдань у дітей формується така важлива навичка, як концентрація уваги, а ще — здатність зосереджуватися на слуховому сприйнятті та розгляданні таблиці. Вправи, завдання, ігри на основі таблиць дають змогу не лише активізувати мисленнєві процеси, а й систематизувати та збагачувати знання дітей у різних галузях. Залежно від змістової домінанти вихователь обирає ті методи роботи, які дають змогу реалізувати дидактичні завдання заняття.

Педагогами нашого дошкільного закладу виготовлено коректурні таблиці різної тематики. До них розроблено інтелектуально-мовленнєві вправи, завдання, ігри

 

Використання коректурних таблиць на заняттях

 

Вихователі використовують коректурні таблиці в різних формах роботи з дітьми, зокрема і на заняттях. Слід зауважити, що, з огляду на різноманітність завдань, які можна опрацьовувати завдяки коректурним таблицям, особливо важливого значення їх використання набуває під час проведення інтегрованих занять.

Використовувати коректурні таблиці можна на різних етапах заняття відповідно до поставленої мети. Коректурна таблиця, яку використовують на початку заняття, служить сильним мотивуючим чинником, стимулятором інтелектуальної та мовленнєвої активності. Вона може бути заповненою або порожньою, тобто зображуватись у вигляді рамки, яка в окремих випадках виконує роль своєрідного поля для складання стратегічної карти заняття. У такому випадку вихователь разом з дітьми заповнює порожні клітинки,

охоплюючи при цьому всі змістові лінії, які потрібно розглянути під час ознайомлення з обраною темою.

В основній частині заняття педагог намагається розглянути         з дітьми всі можливі взаємозв'язки та взаємозалежності, які існують між об'єктами, у межах теми заняття. Головним при цьому має стати принцип проблематизації інформаційного поля заняття. Педагог має не розкривати перед дошкільниками істину в готовому вигляді, а лише створювати умови, за яких діти вчаться знаходити її самостійно.

Наведемо приклади застосування коректурних таблиць в основній частині заняття. План заняття на тему «На іменини до Мухи-Цокотухи»

•  Розмова про День народження — про традиції, подарунки, привітання тощо.

•  Сюрпризний момент — лист від Мухи-Цокотухи із запрошенням на День народження.

•  Робота за коректурною таблицею «День народження».

Завдання:

-   назвати, що необхідно для святкування Дня народження (святковий одяг, подарунки, квіти, смачне частування);

-   назвати, кого ще запросила на свято господиня (вихователь називає «адресу», діти — гостя);

-   назвати, хто що подарував іменинниці, орієнтуючись на вказівки вихователя — «над», «під», «між», «третя з» тощо.

•  Складання розповіді за опорними словами — діти об'єднуються в команди і за заданими цифрами, які вказують на номер картинки, складають історію про

День народження.

•  Робота в парах — викладання посуду за допомогою паличок Кьюізенера.

•  Конструювання з паперу — складання квітки в подарунок іменинниці з кольорового паперу.

•  Підсумок заняття.

План заняття на тему «Казкове містечко»

•  Вправи з психогімнастики — мотивація дітей на створення казкового містечка з геометричних фігур.

•  Дидактична вправа «Чарівний квадрат» — на столах із квадратів Воскобовича діти конструюють будиночки для їжачка та мишки.

•  Робота в командах — діти за вказівками вихователя, враховуючи ознаки кольору, форми, викладають вулицю з окремих будиночків.

•  Фізкультхвилинка.

•  Робота за коректурною таблицею «Будівельний маркет».

Завдання:

-   знайти і назвати картинки із зображеннями об'єктів, які можна побачити на будівництві;

-   знайти і назвати дерев'яні, залізні, гумові речі;

-   продовжити речення — «Муляру для роботи потрібні...», «Водію для роботи потрібні...» тощо;

-   командам знайти слова, які починаються зі звука [б]. Скласти речення з цими словами.

•  Робота в командах — двом командам пропонують «побудувати» дерев'яний і цегляний будинки, обравши з таблиці необхідні матеріали та інструменти.

•  Малювання мешканців будиночків.

•  Підсумок заняття.

 

Під час занять дуже важливо стимулювати виникнення діалогу між дітьми та схвалювати їхні намагання ставити запитання одне одному. При цьому запитання, які дорослий ставить дітям, мають стимулювати їх до внутрішнього пошуку, розмірковувань. і об'єктів, існуючі залежності та взаємозв'язки між ознаками й функціями предметів, особливостями їх застосування тощо.

У практичній частині заняття, як і в самостійній пізнавальній діяльності, доцільно організувати роботу з коректурними таблицями як роздатковим матеріалом, з яким діти працюватимуть підгрупами. Педагог залучає дітей до спільної партнерської діяльності, в якій вони могли б застосувати отримані знання та вміння, закріплюючи їх. Час від часу таку роботу варто організовувати у формі командної гри — змагання. При цьому мотивом виконання дидактичного завдання стає не пряма вказівка вихователя, а природне прагнення дітей грати і перемагати. Саме це змушує їх вслухатися, вдивлятися, швидко орієнтуватися на потрібну ознаку, властивість предмета чи об'єкта, підбирати і групувати предмети. Граючи діти можуть використовувати різні способи пошукових дій:

•  практичні — перекладання, добирання;

•  розумові — обмірковування варіантів розв'язання завдання, припущення, передбачення результату.

Практика свідчить, що в дидактичні ігри за коректурною таблицею, які проводять у формі змагання, діти грають охоче, з винятковою віддачею, вболіваючи за командні результати гри. Систематичне використання коректурних таблиць на заняттях забезпечує ефективний розвиток пізнавальних здібностей дошкільників.

На заняттях, де ми лише починаємо ознайомлювати дітей з певною темою, доцільно використовувати дидактичні ігри на встановлення зв'язків між поняттями у межах цієї теми. Спочатку дошкільників ознайомлюють з основними поняттями, а потім деталізують отримані знання, звертаючи увагу на деякі особливості та нюанси.

Так, спочатку ми розглядаємо узагальнене поняття, наприклад, «дерева». Потім уточнюємо їх різновиди, а саме: хвойні, листяні. Далі переходимо до подальшого уточнення:

•  хвойні — це сосна, ялина, ялиця;

•  листяні — береза, дуб, осика тощо.

Під час роботи над темою «Дім, домівка» розглядаємо значення цього поняття стосовно природного середовища: дім для рослин, тварин, людей — як місце їх перебування, мешкання. Поступово уточнюємо поняття:

•  дім для рослин — луг, болото, море;

•  дім для тварин — вулик, барліг, нора, дупло;

•  дім для людини — будинок, палац, хмарочос.

Коректурні таблиці, опрацьовані на заняттях, варто використовувати в самостійній ігровій діяльності дітей.

 

Секрети дидактичної рамки

 

Зауважимо, що ефективним засобом стимулювання пізнавального інтересу є не лише готові коректурні таблиці, а й так звані дидактичні рамки — розліноване на квадрати ігрове поле (наборне полотно) й набір предметних картинок-карток. Діти, виконуючи словесні завдання-інструкції вихователя (старші дошкільники вже можуть самі давати завдання-інструкції своїм ровесникам), поступово заповнюють ігрове поле-рамку й одночасно контролюють правильність виконання дій кожним з учасників. Ігрова діяльність з дидактичною рамкою сприяє розвитку здатності орієнтуватися в таблиці, вправлянню дітей у розумінні й правильному вживанні просторових прислівників (між, за, перед, вище, нижче, під), прикметників тощо. У роботі з дидактичною рамкою перевагу віддають самостійній пізнавальній активності дітей, а дорослий переважно є організатором або партнером по грі.

Пропонуємо використовувати для самостійної пізнавальної діяльності на основі дидактичної рамки такі види завдань:

•  на складання певної послідовності;

•  на систематизацію предметів чи об'єктів;

•  на орієнтування у просторі таблиці.

Педагог за допомогою символічних позначень, літер та цифр встановлює послідовність, у якій дитина має викласти картинки в дидактичній рамці.

Основною метою завдань на систематизацію пред